Генштаб ЗСУ підтвердив ураження двох нафтобаз у Росії
Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про ураження нафтобази у Тамбовській області РФ та інших важливих російських об’єктів.
За повідомленням, у ніч на 3 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтобазу «Дмитриевская» у Тамбовській області РФ, яка задіяна у забезпеченні потреб російської армії.
«Зафіксовано ураження цілі з подальшою пожежею на об’єкті. Попередньо – горить декілька резервуарів для нафтопродуктів. Результати влучань уточнюються», – йдеться у повідомленні.
Також Генштаб ЗСУ заявляє про ураження поста технічного спостереження на морській стаціонарній платформі МСП-4 в акваторії Чорного моря – за попередньою інформацією, знищено розрахунок БпЛА окупантів та уражено РЛС надводної обстановки на самопідйомній плавучій буровій установці «Сиваш».
«Встановлено знищення трьох розвідувально-ударних БпЛА типу «Оріон» під час ураження 27 листопада 2025 року аеродрому Саки (Новофедорівка, тимчасово окупована територія українського Криму). Вартість одного такого російського безпілотника оцінюється у приблизно 5 млн доларів США. Літальний апарат має розмах крила 16,3 метра та може перебувати у повітрі до 24 годин», – заявляють в українському Генштабі.
Українські військові підтвердили ураження 2 грудня нафтобази «Лівни» в Орловській області РФ – з подальшим горінням двох резервуарів РВ-5000 внаслідок влучання ударних БпЛА.
Раніше місцева влада заявила, що у Тамбовській і Воронезькій областях Росії внаслідок атак безпілотників уночі 3 грудня пошкоджені бази пально-мастильних матеріалів. За даними губернатора Тамбовської області Євгена Первишова, загоряння на одній із нафтобаз сталося після «падіння уламків БпЛА».
Інші ураження, про які заявив Генштаб ЗСУ, російська сторона не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Напередодні агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Сибіга розповів про «позитивне значення» переговорів у Москві
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів про «досягнутий прогрес у мирному процесі» та «позитивне значення для мирного процесу» переговорів в Москві. Про це він заявив журналістам у кулуарах штаб-квартири НАТО після завершення засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ 3 грудня.
Радіо Свобода запитало міністра, що йому відомо про результати перемовин у Москві 2 грудня. Сибіга відповів, що, оскільки це була телефонна розмова, з міркувань безпеки деталі не обговорювались, але запевнив про наявність прогресу.
«Що повідомили представники американської делегації – що, за їхньою оцінкою, розмови в Москві для мирного процесу мали позитивне значення. Це їхня оцінка, і (вони – ред.) запросили українську делегацію для продовження наших розмов до Америки найближчим часом», – заявив Сибіга.
Він додав, що переговори дійсно «мають прогрес від Женеви, потім Маямі». Міністр запевнив, що американська сторона «чула українську делегацію».
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Рада виключила російську з переліку мов, що підлягають захисту в Україні за Європейською хартією
Верховна Рада 3 грудня ухвалила в цілому запропонований урядом закон, що оновлює перелік мов, до яких застосовуватиметься режим підтримки й особливого захисту, передбачений Європейською хартією регіональних або міноритарних мов. Рішення ухвалили 264 голосами.
Зокрема, закон «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», передбачає вилучення з переліку російської мови.
«Немає підстав вважати російську мову загроженою. Обсяг реального використання російської мови в Україні за багатьма показниками є рівним або вищим від обсягів використання державної мови, що може зумовити витіснення української мови на функційну периферію», – йдеться в пояснювальній записці до документа.
«Мета державної мовної політики – захистити державну мову як важливий і дієвий інструмент забезпечення єдності держави та її національної безпеки. Захист державної мови є легітимною метою, для досягнення якої використовуються засоби, що є найбільш раціональними для конкретної ситуації. А тому виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією, та відповідає положення Преамбули Хартії, згідно з якими охорона і розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх», – додають автори закону.
Із переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучили молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Молдови.
Згідно з ухваленим законом, в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська й іврит.
Європейська хартія регіональних або міноритарних мов – це один із двох законодавчих актів Ради Європи, що спрямовані на захист прав національних та етнічних меншин. Україна ратифікувала Хартію 2003 року.
У своїх пропозиціях від грудня 2024 року щодо оновлення переліку мов, до яких застосовуватиметься режим підтримки й особливого захисту, передбачений Європейською хартією, Кабінет міністрів пропонував вилучити з переліку, крім російської, також білоруську мову.
Міненерго: основне ускладнення після ударів РФ – це ситуація з передачею електроенергії між регіонами
Основне ускладнення після масованих обстрілів РФ – це ситуація з передачею електроенергії між регіонами, повідомив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.
«Ситуація в енергосистемі внаслідок обстрілів є досить складною. Основне ускладнення – це можливість передачі доступної електроенергії. На сьогодні ми маємо у роботі дев'ять блоків АЕС, є 2,1 ГВт потужності для імпорту, додатково залучається аварійна допомога для балансування споживання. Але основною проблематикою є доступність передачі електроенергії між центральною та східною енергосистемами», – сказав він під час пресконференції.
За його словами, є певна відмінність обсягів обмежень електроенергії в регіонах: на заході країни в пікові години застосовується до двох черг відключень, на півдні і в центрі – до трьох, а на півночі та сході – три.
«Таким чином, ми бачимо, що вплив цих обстрілів є як регіонального характеру, так і бачимо, що останній масований обстріл був зосереджений по об'єктах, від яких залежить робота центральної енергосистеми», – сказав він.
Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону. В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
Опитування: понад 50% українців планують протестувати у разі неприйнятних поступок Росії в ході переговорів
Більшість українців відкидають ключові політичні й безпекові компроміси, які Росія намагається навʼязати як умови переговорів, а 51,4% респондентів заявили, що братимуть участь у протестних акціях, якщо Україна під час переговорів піде на неприйнятні, на їхню думку, компроміси, свідчить опитування, проведене Info Sapiens на замовлення Центру «Нова Європа».
«Хоча позиції українців за останні роки щодо окремих питань дещо помʼякшилися, загальна логіка суспільних настроїв залишається незмінною. Рекордні показники щодо недопустимості компромісів стосуються таких питань: скорочення армії України (83,3%), юридичного визнання окупованих територій російськими (84,5%), надання російській мові державного статусу (78,4%)», – йдеться в дослідженні.
Крім того, за даними опитування, українське суспільство продовжує вважати, що переговори без гарантій безпеки не є надійним шляхом до миру, і що «без зовнішніх запобіжників будь-який компроміс лише відтермінує нову агресію з боку Росії».
«Позиція українців щодо переговорів із Росією залишається стійкою: майже дві третини респондентів (64,9%) вважають, що Україна не повинна йти на переговори, якщо не отримає гарантій безпеки від Заходу. Цей показник практично не змінився порівняно з 2024 роком (64,1%). Майже третина респондентів (30,7%) схвально ставляться до переговорів навіть без гарантій безпеки. Загалом, як бачимо, серед українців продовжує переважати скептичне ставлення до «переговорів заради переговорів», – йдеться в опитуванні.
Також 86,7% опитаних вважають, що після короткої паузи в разі можливого замороження лінії фронту Росія знову нападе на Україну, лише 9,5% респондентів припускають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир.
Як вказують автори дослідження, українці і надалі вважають розробку Україною власної ядерної зброї найкращою гарантією безпеки – 31,1%.
«Це свідчить, з одного боку, про розчарування українців у міжнародній підтримці, у зовнішніх гарантіях безпеки, а з іншого, віддзеркалює усвідомлення, що саме ядерна зброя дозволяла Росії грати на страхах Заходу, а це, у свою чергу, позначалося на повільній, нерішучій військовій допомозі Україні. Цей самий тренд розчарування у зовнішніх гарантіях відображений і в падінні підтримки вступу України до НАТО – на 10% (з 29,3% до 19,4%). Інші можливі варіанти гарантування безпеки мають помірну або низьку підтримку. В ефективність оборонного союзу зі США вірять 10,2% респондентів, на миротворчу місію ООН покладаються 6,4%», – йдеться в повідомленні.
Водночас зростає підтримка варіанту про розміщення військ європейських країн на території України – показник порівняно з минулим роком зріс майже удвічі: з 6,4% до 11,7%. Новий варіант – надання іншою країною гарантій ядерного захисту – підтримують 7,8% опитаних.
«Помітною залишається загальна тенденція до прагнення самодостатніх та максимально надійних механізмів безпеки: в українській ієрархії гарантій пріоритетом залишаються власні Збройні сили, а вже потім – партнерські можливості», – кажуть автори дослідження.
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський заявив, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров разом із начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим 3 грудня зустрічатимуться в Брюсселі з радниками європейських лідерів з національної безпеки, а згодом вирушать до США – для спільної роботи зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які 2 грудня провели переговори з лідером РФ Володимиром Путіним.
«Українські представники проінформують своїх колег у Європі про те, що відомо після вчорашніх контактів американської сторони в Москві, а також обговорять європейську складову необхідної архітектури безпеки. Після Брюсселя Рустем Умєров та Андрій Гнатов розпочнуть підготовку до зустрічі з посланцями президента Трампа в Сполучених Штатах. Як завжди, Україна конструктивно працюватиме над досягненням справжнього миру. Очікую на новий звіт за результатами сьогоднішніх зустрічей у Європі», – вказав президент України.
Опитування проводили у період з 5 листопада по 26 листопада 2025 року. Вибірка дослідження складає 1000 респондентів. Опитування проводили методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted tele- phone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна населенню України віком 16+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України на 1 січня 2022 року. Опитування не проводили на окупованих територіях АР Крим, Севастополя, Донецької і Луганської областей та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок.
Мирноград майже оточений? Ситуація у місті, загрози для ЗСУ
Російська армія захопила село Балаган, а також просунулася біля Новоекономічного на схід від Мирнограда, – про це вдень 3 грудня повідомив проєкт DeepState.
Також агресор просунувся біля села Рівне, вздовж якого проходить дорога, що з'єднує Покровськ з Мирноградом, а також траса з Родинського та Гришиного північніше.
Судячи з мапи бойових дій, Мирноград де-факто оточений російськими військами – причому в самому місті російських солдатів практично не зафіксовано.
Німецьке видання Bild з посиланням на неназваного солдата ЗСУ, який перебуває в місті, повідомило, що оточеними ризикують залишитися близько 1000 українських військовослужбовців з Мирноградського гарнізону.
«Ми повинні або вивести контингент з Мирнограда, або забезпечити стабільну логістику. Витягніть нас звідси або забезпечуйте постачання! Якщо ні, захисники міста залишаться там назавжди...», – сказав виданню боєць.
Угруповання військ «Схід», яке відповідає за оборону агломерації, повідомило 3 грудня, що в Мирнограді ЗСУ тримають оборонні рубежі і ліквідують російських солдатів на підході до міста.
«Організовуються додаткові логістичні шляхи до Покровська і Мирнограда для безперебійного забезпечення наших підрозділів усім необхідним», – написали у відомстві.
Генштаб ЗСУ повідомив про 52 штурми армії агресора на Покровському напрямку за минулу добу.
Російська пропаганда поширює заяви президента Володимира Путіна, намагаючись створити враження, що українська лінія фронту нібито «скоро обвалиться», зазначив американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 29 листопада. Але, за оцінкою аналітиків, ці твердження не мають під собою жодних підстав й спрямовані на те, щоб змусити Україну та західних союзників погодитися на умови Кремля, яких Росія не здатна досягти у військовий спосіб.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
ОВА: через атаки РФ у Нікополі постраждали двоє людей, серед них – дитина
Через російські атаки у Нікополі на Дніпропетровщині постраждали двоє людей, серед них – дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
«Від ранку у Нікополі вже двоє постраждалих. Це 10-річна дівчинка, яка отримала травми через артобстріл. А ще чоловік 64 років. Його поранило під час удару FPV-дроном», – написав він у телеграмі.
За його словами, обох потерпілих доправили до лікарні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Єврокомісія представила деталі репараційної позики для України
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила два рішення для забезпечення 2/3 фінансових потреб України на 2026–2027 роки: запозичення ЄС на основі бюджету ЄС та репараційний кредит за рахунок заморожених суверенних активів Росії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки, що становить 90 млрд євро. Решту мають покрити міжнародні партнери», – заявила президентка Єврокомісії.
Для цього, за її словами, Єврокомісія підготувала два вищезазначені рішення та пакет з п’яти законодавчих пропозицій. Що стосується репараційного кредиту, то фон дер Ляєн запропонувала використати російські активи не лише в Бельгії, а й на території інших держав.
«Ми пропонуємо охопити всі фінансові установи, які накопичили такі залишки готівки. І ці установи повинні були б перевести готівку в інструмент репараційного кредиту. Іншими словами, ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як кредит, і Україна повинна повернути цей кредит, якщо і коли Росія сплачуватиме репарації. Це рішення може бути прийняте кваліфікованою більшістю голосів», – заявила президентка Єврокомісії.
У пропозиції закладено низку запобіжників, які мають захистити держави-члени та фінансові інституції від можливих заходів у відповідь з боку Росії та від незаконних експропріацій поза межами РФ, зокрема в юрисдикціях, дружніх до Росії, йдеться у пресрелізі Єврокомісії.
Особливо на таких ризиках наголошувала Бельгія, на території якої зберігаються більшість активів Росії. Свою критику щодо пропозиції Єврокомісії бельгійський міністр закордонних справ оголосив за кілька годин до того, як Урсула фон дер Ляєн її представила.
«Ми дуже уважно вислухали занепокоєння Бельгії й майже всі з них врахували в нашій сьогоднішній пропозиції щодо репараційного кредиту», – заявила фон дер Ляєн.
Для покриття будь-яких ризиків пакет передбачає «сильний механізм солідарності, підкріплений двосторонніми національними гарантіями або бюджетом ЄС», звучить запевнення, що пропозиція повністю відповідає європейському та міжнародному праву, а також зберігає статус євро як глобальної валюти.
26 листопада видання Politico повідомило про опрацювання європейськими країнами «плану Б» для фінансування України на випадок, якщо їм не вдасться домовитися про вилучення російських заморожених активів. За цими даними, одним із варіантів є надання Києву «проміжного» кредиту, який фінансується за рахунок запозичень ЄС.
Рада схвалила держбюджет на 2026 рік
Верховна Рада схвалила в другому читанні проєкт державного бюджету України на 2026 рік.
«За» проголосували 257 депутатів.
За даними міністр фінансів Сергій Марченко, доходи дербюджету становлять 2 трлн 918 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 2 трлн 625 млрд грн, у проєкті бюджету до другого читання збільшено доходи, зокрема, за рахунок врахування додаткових надходжень від підвищення оподаткування прибутків банків.
Марченко зазначив, що видатки держбюджету на 2026 рік становлять 4 трлн 781 млрд грн, видатки на сектор безпеки і оборони – 2,8 трлн грн, приблизно 1,3 трлн із них піде на зарплати захисникам.
«Ця версія бюджету є гармонійною, збалансованою і враховує ті політичні і необхідні якісні зміни від депутатського корпусу», – сказав міністр фінансів з трибуни українського парламенту.
На початку листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд підготував проєкт держбюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді. У першому читанні парламент ухвалив держбюджет 22 жовтня.
Влада Зеленського без Єрмака: залаштунки Ради від віцеспікера, бюджет, переговори
Магамедрасулов і «Міндічгейт»
Суд звільнив із СІЗО детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, де той пробув п'ять місяців. Детектива та його батька звинувачують у спробі продажу технічних конопель до Росії. Антикорупційні експерти від самого початку вважали, що ця справа політична і була заведена з метою тиску на НАБУ.
Магамедрасулов брав участь у документуванні діяльності колишнього бізнес-партнера президента Тімура Міндіча і був ключовим детективом у справі «Міндічгейту».
- Чи пов’язане звільнення з-під варти детектива НАБУ з відставкою глави Офісу президента України Андрія Єрмака?
Верховна Рада України ухвалила бюджет-2026
Український парламент схвалив у другому читанні проєкт державного бюджету України на 2026 рік. «За» проголосували 257 депутатів.
За даними міністра фінансів Сергія Марченка, доходи дербюджету становлять 2 трлн 918 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 2 трлн 625 млрд грн, у проєкті бюджету до другого читання збільшено доходи, зокрема, за рахунок врахування додаткових надходжень від підвищення оподаткування прибутків банків.
Марченко зазначив, що видатки держбюджету на 2026 рік становлять 4 трлн 781 млрд грн, видатки на сектор безпеки і оборони – 2,8 трлн грн, приблизно 1,3 трлн із них піде на зарплати захисникам.
«Ця версія бюджету є гармонійною, збалансованою і враховує ті політичні і необхідні якісні зміни від депутатського корпусу», – сказав міністр фінансів з трибуни українського парламенту.
Натомість опозиція називає його бюджетом виборів і президентського популізму.
Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко розповів в етері Радіо Свобода детально про бюджет, «тисячу Зеленського» і зарплати військових.
Переговори про завершення війни
Тим часом поза межами України тривають перемовини про завершення війни. Ключове питання – територіальні поступки з боку України, каже держсекретар США Марко Рубіо.
У Москві із російським керманичем Володимиром Путіним зустрілися спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні.
Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Формулювання про те, що президент РФ Володимир Путін відкинув запропонований Сполученими Штатами мирний план, не можна назвати правильним. Про це 3 грудня в спілкуванні з російськими журналістами сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.
«Справа в тому, що, власне, прямий обмін думками відбувся вчора вперше. І щось було прийнято, щось було позначено як неприйнятне. Це нормальний робочий процес та пошук компромісу», – твердить речник російського лідера.
Результати зустрічі аналізуємо у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Учасники програми:
- Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України;
- Марія Золкіна, голова напрямку «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук;
- Михайло Жернаков, співзасновник, виконавчий директор Фундації DEJURE.
Тим часом очільник української переговорної делегації, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров повідомив 3 грудня про «продуктивну багатогодинну зустріч» у Брюсселі із радниками з національної безпеки Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Фінляндії, Великої Британії, також були представники Євросоюзу та НАТО.
За його словами, учасники зустрічі домовилися продовжувати «тісні консультації й синхронізацію позицій» для досягнення справедливого та стійкого миру в інтересах України.
Раніше сьогодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Рустем Умєров вже говорив телефоном зі спецпредставником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом після його зустрічі з лідером РФ Володимиром Путіним у Москві 2 грудня.
Рустем Умєров разом із начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим мають вирушити до США – для спільної роботи зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
Зеленський: сьогодні припинить роботу «суттєва частина» складу наглядових рад державних енергокомпаній
Президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні будуть припинені повноваження «суттєвої частини» складу наглядових рад низки державних енергетичних компаній. Про це він повідомив після обговорення з премʼєр-міністром України Юлією Свириденко кадрового перезавантаження в енергосфері.
«Сьогодні будуть припинені повноваження суттєвої частини складу наглядових рад основних державних енергетичних компаній: Центренерго, Оператор ГТС, Оператор ринку, Українські розподільні мережі, Енергетична компанія України. Нові члени наглядових рад мають бути призначені вже у грудні відповідно до чіткої, справедливої процедури», – написав він у телеграмі.
Зеленський також повідомив, що доручив міністру оборони України Денису Шмигалю провести невідкладне перезавантаження наглядових рад і в оборонній сфері – «через наглядові ради відбувається управління та контроль за внутрішніми процесами в компаніях, і це має забезпечуватись на сто відсотків».
Читайте також: Уряд затвердив план дій щодо оновлення складу наглядових рад і виконавчих органів енергокомпаній – Свириденко
На тлі розслідування НАБУ щодо «Енергоатому» Свириденко анонсувала «комплексне рішення» щодо всіх державних компаній, зокрема енергетичних.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
У цій справі повідомили про підозру в цій справі вісьмом особам. «Схеми» опублікували повний список. Серед фігурантів справи є співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
Один з підозрюваних - Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. РНБО наклала на них обох санкції.
На Херсонщині ОВА повідомила про трьох загиблих через удари РФ
Обласна військова адміністрація повідомила про ще трьох загиблих на Херсонщині внаслідок російських ударів.
Голова ОВА Олександр Прокудін повідомив, що вранці 3 грудня стало відомо про загибель жительки Херсона через вчорашній російський обстріл. «Близько 20:30 окупанти вкрили вогнем Дніпровський район міста, внаслідок чого смертельні поранення дістала 37-річна жінка», – написав він у телеграмі.
Крім того, за словами Прокудіна, стало відомо, що через «російський дроновий терор» 1 грудня в селі Дудчани Милівської громади загинув 77-річний чоловік.
Також голова ОВА повідомив, що в лікарні помер 62-річний чоловік, автомобіль якого російські військові атакували з дрона у Центральному районі Херсона вдень 30 листопада.
Раніше Прокудін повідомляв, що за добу 2 грудня внаслідок російських обстрілів на Херсонщині одна людина загинула, ще троє – були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Під обстрілами та атаками FPV: як живе прифронтовий Краматорськ (фоторепортаж)
У Краматорську, що всього за 16 кілометрів від лінії фронту, життя продовжується попри щоденні загрози від FPV-дронів і обстрілів. Через постійні тривоги площі і вулиці міста спорожніли, залізничне сполучення припинене. Водночас люди й далі намагаються триматися звичного ритму: працювати, гуляти в парках, святкувати дні народження, власне жити нормальним життям, наскільки це можливо поруч із зоною бойових дій.
Та більшість визнає: безпекова ситуація, найімовірніше, лише погіршуватиметься. Сусідні міста Дружківка та Добропілля, на жаль, стали сумним прикладом
Дивіться фото тут
«Європа дала сильний сигнал США». Голова МЗС Чехії про план досягнення миру
Як змінюється мирний план, який був висунутий США? Чи готова Чехія підтримати використання заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні? Та що буде з чеською ініціативою з постачання боєприпасів Україні після зміни влади в Чехії, оскільки на жовтневих парламентських виборах перемогла партія євроскептика Бабіша?
Про це у розмові Радіо Свобода із міністром закордонних справ Чехії Яном Ліпавським.
Інтерв'ю читайте тут
У ЗСУ заперечили заяви Генштабу РФ про прорив у Лимані
Заява начальника російського Генштабу Валерія Герасимова про нібито прорив російських військ у Лимані на Донеччині не відповідає дійсності і є «брехнею вищого командування армії РФ», заявили у Третьому армійському корпусі ЗСУ.
Там зазначили, що Герасимов доповів російському лідеру Путіну про прорив РФ на Донеччині, де оборону утримують 63-тя і підрозділи 60-ї ОМБр Третього армійського корпусу.
«Підрозділи корпусу відбивають близько 40 ворожих штурмів на день на підступах до Лиману і не дозволяють противнику зайти до міста», – заявив командир корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький.
Як заявили в корпусі, за останній місяць сили РФ здійснили десяток спроб інфільтрації малими групами на околицях міста, «і окупантів кожної з них було ліквідовано або взято в полон».
У Харкові пролунав вибух, є загиблий і постраждалі – мер
У Шевченківському районі Харкова пролунав вибух, внаслідок чого одна людина заагинула, двоє постраждали, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Спочатку мер повідомляв лише про постраждалих, але пізніше повідомив, що під завалами виявили тіло загиблої людини.
Причину вибуху він не уточнював.
Голова ОВА Олег Синєгубов зазначив, що, за попередніми даними, під час вибуху пошкоджені три автомобілі, також сталося займання 4 гаражів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Покровську триває ліквідація військ РФ – ЗСУ на тлі заяв про російську окупацію міста
У Покровську на Донеччині тривають пошуково-штурмові дії та ліквідація противника в міській забудові, заявляє угруповання військ «Схід» на тлі чергових російських заяв про нібито контроль над містом.
За повідомленням, також у Мирнограді українські підрозділи тримають оборонні рубежі та ліквідовують противника на підступах до міста.
Угруповання військ «Схід» повідомляє, що організовуються додаткові логістичні шляхи до Покровська та Мирнограда для безперебійного забезпечення українських підрозділів всім необхідним.
Речник Генерального штабу Збройних сил України Дмитро Лиховій у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» заперечив повідомлення німецького видання Bild про начебто повне захоплення силами РФ Покровська.
«Позиція українського командування залишається сталою. Ситуація в Покровську вкрай складна. Але Сили оборони й надалі утримують північну частину міста приблизно по лінії залізниці. Тривають також активні дії наших підрозділів для ліквідації осередків ворога», – сказав він.
Пєсков відповів, чи правильно вважати, що Путін відкинув мирний план США
Формулювання про те, що президент РФ Володимир Путін відкинув запропонований Сполученими Штатами мирний план, не можна назвати правильним. Про це 3 грудня в спілкуванні з російськими журналістами сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.
«Справа в тому, що, власне, прямий обмін думками відбувся вчора вперше. І щось було прийнято, щось було позначено як неприйнятне. Це нормальний робочий процес та пошук компромісу», – твердить речник російського лідера.
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Ушаков додав, що зустріч між Путіним та президентом США Дональдом Трампом не планується. Можлива зустріч «залежатиме від прогресу, якого вдасться досягти», зазначив помічник президента Росії.
Турецька судноплавна компанія заявила про припинення операцій із Росією
Турецька компанія Besiktas Shipping – власниця нафтового танкера Mersin, який зазнав пошкоджень біля берегів Сенегалу, – заявила про припинення всіх судноплавних операцій із Росією.
«Відтепер ми більше не здійснюватимемо жодних рейсів, пов’язаних із Росією», – йдеться у заяві компанії.
Танкер Mersin, який раніше заходив до російських портів, 27 листопада стояв на якорі біля узбережжя Дакара (столиця Сенегалу). За даними судновласника, вночі сталося чотири зовнішні вибухи, які призвели до потрапляння води до машинного відділення танкера, ніхто не постраждав. У компанії запевнили, що судно залишається безпечним та стійким, а також не становить загрози для навігації чи безпеки навколишнього середовища.
«Упродовж усієї нашої діяльності ми суворо дотримувалися всіх міжнародних санкційних режимів, механізму цінового обмеження «Групи семи» та ЄС і всіх відповідних торговельних обмежень, – ідеться в повідомленні Besiktas Shipping. – Однак ситуація з безпекою в регіоні значно загострилася. Після ретельної оцінки ми дійшли висновку, що ризики, яким піддаються наші судна та екіпажі, стали неприйнятними».
Зеленський: Умєров і Гнатов у США зустрінуться з посланцями Трампа, які говорили про мир із Путіним
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров разом із начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим 3 грудня зустрічатимуться в Брюсселі з радниками європейських лідерів з національної безпеки, а згодом вирушать до США – для спільної роботи зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, які 2 грудня провели переговори з лідером РФ Володимиром Путіним. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Українські представники проінформують своїх колег у Європі про те, що відомо після вчорашніх контактів американської сторони в Москві, а також обговорять європейську складову необхідної архітектури безпеки. Після Брюсселя Рустем Умєров та Андрій Гнатов розпочнуть підготовку до зустрічі з посланцями президента Трампа в Сполучених Штатах. Як завжди, Україна конструктивно працюватиме над досягненням справжнього миру. Очікую на новий звіт за результатами сьогоднішніх зустрічей у Європі», – вказав президент України.
Раніше кілька засобів інформації вказали, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер із Москви після розмови з президентом РФ Володимиром Путіним прямують безпосередньо до Вашингтона, хоча попередні плани передбачали проміжну зупинку в Брюсселі. Про таку зміну написало, зокрема, видання Kyiv Post.